ларець

ЛА́РЕЦЬ, рця, ч., заст.

Скринька для зберігання коштовних речей, звичайно невеликих.

Принесли .. великі скрині з царським одягом .. і ларці з вінцями (С. Скляренко);

Він підійшов до ларця, вийняв звідти, не рахуючи, жмут асигнацій (Р. Іваничук);

Мазепа підвівся і сам поналивав келихи. А коли перед ним поставили ларець, сів і відкинув віко (Г. Колісник).

Значення в інших словниках

1. ларець — ла́рець іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. ларець — ЛА́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Скринька для зберігання коштовних речей, звичайно невеликих. Принесли.. великі скрині з царським одягом.. і ларці з вінцями (Скл., Святослав, 1959, 147).  Словник української мови в 11 томах