Словник української мови у 20 томах

ларинготомія

ЛАРИНГОТОМІ́Я, ї, ж.

Хірургічна операція, під час якої відбувається розтин гортані людини і тварин.

Вузька ларинготомія зводиться до поздовжнього розтину посередині кільцеподібно-щитоподібної зв'язки (з наук. літ.);

Хірургічні втручання при стенозах гортані і трахеї: інтубація, трахеотомія, конікотомія, крікотомія, тіреотомія, ларинготомія (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ларинготомія — ларинготомі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ларинготомія — -ї, ж., мед. Розтин гортані людини й тварин з метою видалення з гортані чужорідних тіл, поліпів, кист тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ларинготомія — ларинготомі́я [від грец. λάρυγξ (λάρυγγος) – гортань, горлянка і ...томія] розтин гортані людини й тварин з метою видалення з гортані чужорідних тіл, поліпів, кист тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука