ластівчаний
ЛАСТІВЧА́НИЙ, а, е.
Те саме, що ла́стівчин.
Він [виселок] складався всього-навсього з трьох халупок, властиво курників, низеньких, кривих, зліплених з глини, як ластівчані гнізда (М. Коцюбинський);
* Образно. В цю мить Шварка підвели очі та залопотіла рукавами з чорною запалоччю, ластівчаними крильми (К. Гриневичева).
Словник української мови (СУМ-20)