ластівочка

ЛА́СТІВОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ла́стівка¹.

Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати (колядка);

У блакить з-під стріхи Ластівочка мила Пурхнула-знялась (П. Грабовський);

Терпіли від хлопчаків і ластівочки, та й садові та лісові пташки (Остап Вишня);

Ластівочка прилетіла Аж до мого до вікна (П. Тичина);

[Хведоска:] Ненечко, ластівочко!.. Я ж у вас люба дитина, – правда? (М. Кропивницький);

– Ви до нас? Дайте, дайте, я вас поцілую. Як же мої ластівочки будуть втішені! (Ю. Винничук);

– Ну, що, ластівочко, – сказав він, спираючись на хвіртку, – чекаєш уже на мене? Галя здригнулася (Валерій Шевчук);

* У порівн. Ще веселіш почали тоді гомоніти. Леся щебетала, як ластівочка (П. Куліш);

Дівчинка раптом випросталася.. “Яка ж вона гарнюсінька, – думав Самійло, – як ластівочка” (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. ластівочка — ла́стівочка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ластівочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до ластівка I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ластівочка — Ла́стівочка, -чки, -чці; -вочки, -вочок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ластівочка — ЛА́СТІВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́стівка¹. Ластівочка прилетіла Аж до мого до вікна (Тич., III, 1947, 88); [Xведоска:] Ненечко, ластівочко!.. Я ж у вас люба дитина,— правда? (Крон., II, 1958, 55); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах