Словник української мови в 11 томах

ластівочка

ЛА́СТІВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́стівка¹.

Ластівочка прилетіла Аж до мого до вікна (Тич., III, 1947, 88);

[Xведоска:] Ненечко, ластівочко!.. Я ж у вас люба дитина,— правда? (Крон., II, 1958, 55);

*У порівн. — Як я до тебе йшла — як ластівочка щебетала, назад повертаюся — вороном крячу… (Мирний. І, 1954, 89).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ластівочка — ла́стівочка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ластівочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до ластівка I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ластівочка — ЛА́СТІВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́стівка¹. Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати (колядка); У блакить з-під стріхи Ластівочка мила Пурхнула-знялась (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. ластівочка — Ла́стівочка, -чки, -чці; -вочки, -вочок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)