ластівчаний
ЛАСТІВЧА́НИЙ, а, е. Те саме, що ла́стівчин.
Він [виселок] складався всього-навсього а трьох халупок, властиво курників, низеньких, кривих, зліплених з глини, як ластівчані гнізда (Коцюб., І, 1955, 368).
Словник української мови (СУМ-11)