лауреатка
ЛАУРЕА́ТКА, и, ж.
Жін. до лауреа́т 2.
Крізь одну з тих щілин і проникли мої картини, опинилися аж у Канаді, а звідти прийшло повідомлення, що вони визнані найліпшими, а я – лауреатка (В. Лис);
Серед наших курсанток є потенційні лауреатки будь-яких світових премій у будь-яких галузях науки чи мистецтва! (І. Роздобудько);
Пам'ятаю фіолетову Нобелівську лауреатку Тоні Морісон. Тобто сама вона чорна, а обгортка її книжки була фіолетовою (І. Карпа).
Словник української мови (СУМ-20)