1. Словник української мови у 20 томах

лауреатка

ЛАУРЕА́ТКА, и, ж.

Жін. до лауреа́т 2.

Крізь одну з тих щілин і проникли мої картини, опинилися аж у Канаді, а звідти прийшло повідомлення, що вони визнані найліпшими, а я – лауреатка (В. Лис);

Серед наших курсанток є потенційні лауреатки будь-яких світових премій у будь-яких галузях науки чи мистецтва! (І. Роздобудько);

Пам'ятаю фіолетову Нобелівську лауреатку Тоні Морісон. Тобто сама вона чорна, а обгортка її книжки була фіолетовою (І. Карпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лауреатка — лауреа́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лауреатка — -и, розм. Жін. до лауреат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лауреатка — ЛАУРЕА́ТКА, и, ж. Жін. до лауреа́т. У Спілці письменників України нову шевченківську лауреатку, автора великої двотомної епопеї "Сестри Річинські" [І. Вільде], сердечна вшановували її колеги літератори, представники громадських організацій (Вітч., 5, 1965, 220). Словник української мови в 11 томах