лауреатка

лауреа́тка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лауреатка — -и, розм. Жін. до лауреат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лауреатка — ЛАУРЕА́ТКА, и, ж. Жін. до лауреа́т 2. Крізь одну з тих щілин і проникли мої картини, опинилися аж у Канаді, а звідти прийшло повідомлення, що вони визнані найліпшими, а я – лауреатка (В. Словник української мови у 20 томах
  3. лауреатка — ЛАУРЕА́ТКА, и, ж. Жін. до лауреа́т. У Спілці письменників України нову шевченківську лауреатку, автора великої двотомної епопеї "Сестри Річинські" [І. Вільде], сердечна вшановували її колеги літератори, представники громадських організацій (Вітч., 5, 1965, 220). Словник української мови в 11 томах