лауреатка
ЛАУРЕА́ТКА, и, ж. Жін. до лауреа́т.
У Спілці письменників України нову шевченківську лауреатку, автора великої двотомної епопеї "Сестри Річинські" [І. Вільде], сердечна вшановували її колеги літератори, представники громадських організацій (Вітч., 5, 1965, 220).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лауреатка — лауреа́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лауреатка — -и, розм. Жін. до лауреат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лауреатка — ЛАУРЕА́ТКА, и, ж. Жін. до лауреа́т 2. Крізь одну з тих щілин і проникли мої картини, опинилися аж у Канаді, а звідти прийшло повідомлення, що вони визнані найліпшими, а я – лауреатка (В. Словник української мови у 20 томах