лауреатка
лауреа́тка
-и, розм.
Жін. до лауреат.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лауреатка — лауреа́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лауреатка — ЛАУРЕА́ТКА, и, ж. Жін. до лауреа́т 2. Крізь одну з тих щілин і проникли мої картини, опинилися аж у Канаді, а звідти прийшло повідомлення, що вони визнані найліпшими, а я – лауреатка (В. Словник української мови у 20 томах
- лауреатка — ЛАУРЕА́ТКА, и, ж. Жін. до лауреа́т. У Спілці письменників України нову шевченківську лауреатку, автора великої двотомної епопеї "Сестри Річинські" [І. Вільде], сердечна вшановували її колеги літератори, представники громадських організацій (Вітч., 5, 1965, 220). Словник української мови в 11 томах