лауреат

Значення в інших словниках

1. лауреат — лауреа́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. лауреат — [лаўреиат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
3. лауреат — (від лат. laureatus — увінчаний лавровим вінком) — 1. В Римі — людина, нагороджена лавровим вінком за видатні досягнення.2. Тепер — вчений, артист, композитор, письменник, винахідник тощо, удостоєний високої нагороди. Словник-довідник музичних термінів
4. лауреат — ЛАУРЕА́Т, а, ч. 1. Звання, яке надається за видатні досягнення в галузі науки, мистецтва і т. ін. Вона шаль накинула на плечі, я перед нею – в чоботях нових і в галошах, вона чіпляє собі Золоту Зірку на груди, а я медаль лауреата (О. Словник української мови у 20 томах
5. лауреат — лауреа́т (від лат. laureatus – увінчаний лавром) 1. У давніх греків і римлян – переможець у змаганнях музикантів, ораторів, гімнастів, якого вшановували лавровим вінком. Словник іншомовних слів Мельничука
6. лауреат — ЛАУРЕА́Т, а, ч. Звання, яке надається за видатні досягнення в галузі науки, мистецтва і т. ін., а також особа, удостоєна цього звання. В числі лауреатів Ленінських премій — вчені, наукові працівники, інженери і робітники вугільної промисловості (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах
7. лауреат — рос. лауреат 1. У давніх греків і римлян — переможець у змаганнях ораторів, спортсменів, музикантів, яких вшановували лавровим вінком. 2. Звання, яке присвоюється за видатні заслуги, перемоги у конкурсах, фестивалях. Eкономічна енциклопедія