1. Словник української мови в 11 томах

лауреат

ЛАУРЕА́Т, а, ч. Звання, яке надається за видатні досягнення в галузі науки, мистецтва і т. ін., а також особа, удостоєна цього звання.

В числі лауреатів Ленінських премій — вчені, наукові працівники, інженери і робітники вугільної промисловості (Рад. Укр., 22, IV 1957, 1);

Академік Д. В. Скобельний вручає О. Є. Корнійчуку золоту медаль і диплом лауреата Міжнародної Ленінської премії "За зміцнення миру між народами" (Літ. газ., 6.ІХ 1960, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лауреат — лауреа́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лауреат — [лаўреиат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. лауреат — -а, ч. 1》 Звання, що надається за видатні досягнення в галузі науки, мистецтва і т. ін., а також особа, удостоєна цього звання. 2》 Переможець на фестивалях, конкурсах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лауреат — (від лат. laureatus — увінчаний лавровим вінком) — 1. В Римі — людина, нагороджена лавровим вінком за видатні досягнення.2. Тепер — вчений, артист, композитор, письменник, винахідник тощо, удостоєний високої нагороди. Словник-довідник музичних термінів
  5. лауреат — ЛАУРЕА́Т, а, ч. 1. Звання, яке надається за видатні досягнення в галузі науки, мистецтва і т. ін. Вона шаль накинула на плечі, я перед нею – в чоботях нових і в галошах, вона чіпляє собі Золоту Зірку на груди, а я медаль лауреата (О. Словник української мови у 20 томах
  6. лауреат — лауреа́т (від лат. laureatus – увінчаний лавром) 1. У давніх греків і римлян – переможець у змаганнях музикантів, ораторів, гімнастів, якого вшановували лавровим вінком. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. лауреат — рос. лауреат 1. У давніх греків і римлян — переможець у змаганнях ораторів, спортсменів, музикантів, яких вшановували лавровим вінком. 2. Звання, яке присвоюється за видатні заслуги, перемоги у конкурсах, фестивалях. Eкономічна енциклопедія