лебідонько
ЛЕБІ́ДОНЬКО, ЛЕБЕ́ДОНЬКО, а, ч.
Пестл. до лебі́дь.
Щасливою по-справжньому, здається, буваю лише, коли співаю на вокалці: “Плавай, плавай, лебедоньку” Стеценка (І. Жиленко);
Вона їм в ноги: пани мої, лебедоньки, згляньтесь на мене бiдну, одрiжте ближче, там, де пшениця родить, а вони регочуть (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)