лебідочка
ЛЕБІ́ДОЧКА, ЛЕБЕ́ДОЧКА, и, ж.
Те саме, що лебі́донька, лебе́донька.
Загорожу я тином річку, Та зажену лебідя і лебідочку (з народної пісні);
Випливала лебедочка по воді, Дожидалась неминучої біди (Я. Щоголів);
– Марусенько! моя лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепілочко! – приговорював Василь (Г. Квітка-Основ'яненко);
[М и х а й л о]. Не плещи, моя лебідочко, абичого; не плутай сюди бога! Перед ним усі рівні (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)