левретка

ЛЕВРЕ́ТКА, и, ж.

Порода маленьких кімнатних короткошерстих декоративних собак різної масті.

За панною йшла служниця, тримаючи під пахвою лису білу левретку (І. Роздобудько);

Побутує думка, що левретка є закріпленою і культивованою з давніх часів карликовою формою хорта (з навч. літ.);

Левретка відома з часів Римської Імперії, де використовувалась для лову зайців, а пізніше кролів (із журн.);

У витонченій левретці з красивим вигином шиї і високим кроком, поза сумнівом, простежуємо схожість з великими хортами (із журн.).

Значення в інших словниках

1. левретка — левре́тка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. левретка — -и, ж. Порода кімнатних короткошерстих собак, карликових хортів, а також собака цієї породи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. левретка — левре́тка (франц. levrette) порода кімнатних дрібношерстих собак, виведених в Італії.  Словник іншомовних слів Мельничука