легені
ЛЕГЕ́НІ, нь і ів, мн. (одн. леге́ня, і, ж.).
Орган дихання у людини і хребетних тварин, що розміщується в грудній порожнині.
Що в неї таке – грип чи запалення легенів? Хіба без лікаря взнаєш (А. Хижняк);
Стали тягти Яковенка, докоряли йому, а він ніяк не міг упіймати віддиху, зблідлий, розметаний, потім нарешті вхопив трохи повітря в легені (П. Загребельний);
Вже кілька років сер Генрі страждав на смертельну хворобу – рак легенів (О. Авраменко);
Жаба дихає за допомогою легень, а також і шкіри (з навч. літ.);
* Образно. Мені сниться, що я – легені цього янгола (С. Жадан).
△ (1) Емфізе́ма леге́нь (леге́нів) – захворювання, що характеризується розширенням легень, зниженням еластичності легеневої тканини та зменшенням дихальної поверхні легень.
Емфізема легень частіше зустрічається у коней, робочих волів і мисливських собак. Виникає вона в результаті неправильної експлуатації робочих тварин (з навч. літ.);
Крупо́зне запа́лення леге́нь (леге́нів) див. запа́лення.
Словник української мови (СУМ-20)