легковаження
ЛЕГКОВА́ЖЕННЯ, я, с., діал.
Легковажність.
Все, що ховалось на дні її душі, витягнули люди на прилюдний вид, обкинули поблажливим усміхом легковаження найдорожчий її скарб, найціннішу суть її існування (Н. Кобринська);
Хоч виливають на нього відра легковаження та мовчанки, він не піддається (Б.-І. Антонич);
Не можу відмовитись, це значило б легковаження гостинности (У. Самчук);
Прагнете Ви від особи .. безоглядного довір'я – згідно з моїм переконанням, – це є легковаження почуттями, оскільки не посилав сподіваного спокою і щастя (Р. Горак).
Словник української мови (СУМ-20)