1. Словник української мови у 20 томах

легковаження

ЛЕГКОВА́ЖЕННЯ, я, с., діал.

Легковажність.

Все, що ховалось на дні її душі, витягнули люди на прилюдний вид, обкинули поблажливим усміхом легковаження найдорожчий її скарб, найціннішу суть її існування (Н. Кобринська);

Хоч виливають на нього відра легковаження та мовчанки, він не піддається (Б.-І. Антонич);

Не можу відмовитись, це значило б легковаження гостинности (У. Самчук);

Прагнете Ви від особи .. безоглядного довір'я – згідно з моїм переконанням, – це є легковаження почуттями, оскільки не посилав сподіваного спокою і щастя (Р. Горак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легковаження — легкова́ження іменник середнього роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. легковаження — -я, с., діал. Легковажність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легковаження — ЛЕГКОВА́ЖНІСТЬ (необачність, бездумність), ЛЕГКОДУ́МНІСТЬ, ЛЕГКОДУ́МСТВО, ЛЕГКОДУ́ШНІСТЬ, НЕСЕРЙО́ЗНІСТЬ, ЛЕГКОВА́ЖЕННЯ діал., ЛЕГКОМИ́СНІСТЬ діал. Словник синонімів української мови
  4. легковаження — ЛЕГКОВА́ЖЕННЯ, я, с., діал. Легковажність. Все, що ховалось на дні її душі, витягнули люди на прилюдний вид, обкинули поблажливим усміхом легковаження найдорожчий її скарб, найціннішу суть її існування (Кобр., Вибр., 1954, 210). Словник української мови в 11 томах