легковаження

ЛЕГКОВА́ЖНІСТЬ (необачність, бездумність), ЛЕГКОДУ́МНІСТЬ, ЛЕГКОДУ́МСТВО, ЛЕГКОДУ́ШНІСТЬ, НЕСЕРЙО́ЗНІСТЬ, ЛЕГКОВА́ЖЕННЯ діал., ЛЕГКОМИ́СНІСТЬ діал. Він з легковажністю, властивою поетам, забув про свою турботу (сина), спихав її з денного порядку якоюсь фразою вроді: "Якось-то буде" (І. Франко); — Напевне, працюватимете ви всі, — сказав він. — Звичайно, — загомоніли всі діти, а найдужче Оксанка, бо вона боялася, що через її легковажність їй не довірять такої роботи (О. Іваненко); "Перед дочкою треба проповідувати ворогування до паничів, натякати про їх зрадливість, легкодумність, про легкоту їх серця" (І. Нечуй-Левицький); "Масова література" підміняє безтурботним легкодумством загальнодоступність художнього сприймання (з журналу); Від нього (зятя) одержала я одного разу.. лист, де жалівся гірко на легкодушність та безсовісність і недбалість своєї жінки (О. Кобилянська); Невже вони не розуміють, що зараз дорога кожна хвилина, яка несерйозність (В. Дрозд); — Мені здається, що той старий кримінальник Тимків знов щось риє між людьми. .. — Се вам так здається! — з легковаженням промовив Никодим (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легковаження — легкова́ження іменник середнього роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. легковаження — -я, с., діал. Легковажність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легковаження — ЛЕГКОВА́ЖЕННЯ, я, с., діал. Легковажність. Все, що ховалось на дні її душі, витягнули люди на прилюдний вид, обкинули поблажливим усміхом легковаження найдорожчий її скарб, найціннішу суть її існування (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. легковаження — ЛЕГКОВА́ЖЕННЯ, я, с., діал. Легковажність. Все, що ховалось на дні її душі, витягнули люди на прилюдний вид, обкинули поблажливим усміхом легковаження найдорожчий її скарб, найціннішу суть її існування (Кобр., Вибр., 1954, 210). Словник української мови в 11 томах