1. Словник синонімів української мови

легковажити

НЕ́ХТУВАТИ чим (не надавати чому-небудь значення, не звертати уваги на що-небудь, не брати до уваги чогось), ІГНОРУВА́ТИ що, ЗНЕВАЖА́ТИ що, підсил., ПОГО́РДЖУВАТИ (ПОГОРДЖА́ТИ рідше) підсил. розм.; ЛЕГКОВА́ЖИТИ що, чим (легковажно ставитися до чогось); ОБХО́ДИТИ що, ОБМИНА́ТИ що, ПЕРЕСТУПА́ТИ що, через що, підсил. (не враховувати чого-небудь, відмовлятися від чогось). — Док.: зне́хтувати, зігнорува́ти, знева́жити, погорди́ти, погордува́ти, злегкова́жити, обійти́, обмину́ти, переступи́ти. Дід Галактіон хоч і не рибалка, але його порадою в цій галузі не можна нехтувати (О. Донченко); (Смола:) Громадська робота вища за шкурні інтереси. Ігнорувати її нікому не дозволяється (І. Микитенко); Зневаживши пересуди сусідок, вона щиро віддала свою руку цьому гарячому, бурхливому старшині (О. Гончар); Прийміть сердечну подяку за те, що ви не погордили запросинами молодих, невідомих і нічим не заслужених людей (І. Франко); Це не означає, що я злегковажив вашими порадами-думками (Я. Качура); — Просимо зайти прочитати листа.. Треба ж нам перевірити, чия тут правда. Листи трудящих обходити не можна (Я. Гримайло); — Ти забуваєш про дисципліну.. Ти.. не смієш переступати своїх обов'язків (О. Гуреїв).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легковажити — легкова́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. легковажити — Легковажити. Ставитися недбало, несерйозно. Поправка мусить бути дуже совісна і докладна, бо через поверховну поправку закорінюють ся тільки ще більш помилки і діти легковажать собі науку (Канюк, 1911, 74). Українська літературна мова на Буковині
  3. легковажити — Ставитися <�діяти> легковажно, не надавати значення; (легковажно поводитися) вітрогонити, ф. дурити світом; (небезпеку) нехтувати що. Словник синонімів Караванського
  4. легковажити — -жу, -жиш, недок. 1》 перех. Ставитися легковажно до кого-, чого-небудь. 2》 неперех. Бути легковажним. || ким, чим. Не зважати на кого-, що-небудь, не берегти когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. легковажити — ЛЕГКОВА́ЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. кого, що. Ставитися легковажно до кого-, чого-небудь. [Монтаньяр:] Невже ти так свій розум легковажиш, талан свій зневажаєш, всім відомий..? (Леся Українка); – То ти легковажиш мої слова, сину?... Словник української мови у 20 томах
  6. легковажити — ЛЕГКОВА́ЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. перех. Ставитися легковажно до кого-, чого-небудь. [Монтаньяр:] Невже ти так свій розум легковажиш, талан свій зневажаєш, всім відомий..? (Л. Укр., II, 1951, 175); — То ти легковажиш мої слова, сину?... Словник української мови в 11 томах
  7. легковажити — Легковажити, -жу, -жиш гл. Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать. Словник української мови Грінченка