легуміни
ЛЕГУМІ́НИ, мі́н, мн. (одн. легумі́на, и, ж.), діал.
Ласощі.
Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: Кахляну грубу, білу стелю, Дубовий сволок, а на нім Медяники і легуміни (М. Старицький);
Я щось наче голод чую. Легуміни не ситять мене ніколи!.. (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)