легуміни
ЛЕГУМІ́НИ, мі́н, мн. (одн. легумі́на, и, ж.), діал. Ласощі.
Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: Кахляну грубу, білу стелю, Дубовий сволок, а на нім Медяники, і легуміни (Стар., Поет. тв., 1958, 190).
Словник української мови (СУМ-11)