легуючий
ЛЕГУ́ЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до легува́ти.
2. у знач. прикм. Який додають при плавці до яких-небудь металів для надання їм певних якостей.
Високі якості швидкорізальної сталі забезпечують легуючі елементи — вольфрам, хром (Різальні інстр.., 1955, 8).
Словник української мови (СУМ-11)