Словник української мови у 20 томах

легітимізуватися

ЛЕГІТИМІЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.

Пас. до легітимізува́ти.

Через традицію можна вписатися в конкретний історичний період, знайти своє місце, а отже, й легітимізуватися (з наук.-попул. літ.);

Дуже багато залежатиме від того, наскільки нова влада зможе легітимізуватися в очах тієї частини українців, які за неї не голосували (із журн.);

З'являються заклики легітимізуватися, увійти в правове поле, отримати офіційний статус (з газ.);

Сформована більшість не могла легітимізуватися (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)