легітимізуватися
ЛЕГІТИМІЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.
Пас. до легітимізува́ти.
Через традицію можна вписатися в конкретний історичний період, знайти своє місце, а отже, й легітимізуватися (з наук.-попул. літ.);
Дуже багато залежатиме від того, наскільки нова влада зможе легітимізуватися в очах тієї частини українців, які за неї не голосували (із журн.);
З'являються заклики легітимізуватися, увійти в правове поле, отримати офіційний статус (з газ.);
Сформована більшість не могла легітимізуватися (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)