легітиміст
ЛЕГІТИМІ́СТ, а, ч.
Монархіст, прихильник легітимізму.
Всі опозиційні партії домагалися тепер одного – реформи виборчого права.. У цих домаганнях єдналися легітимісти і республіканці з .. конституціоналістами, що стояли на основах конституції 1830 р (І. Крип'якевич);
Владі Луї Наполеона протистояли і дві монархічні течії в Законодавчих зборах – легітимісти, чиїм кандидатом на престол був граф Шамбор, та орлеаністи з кандидатурою графа Паризького (з наук. літ.);
В перші воєнні роки було розпочато так званий процес австрійських легітимістів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)