ледаркуватий
ЛЕДАРКУВА́ТИЙ, а, е, розм.
Те саме, що ледаче́нький.
Ледаркуватий, добродушний, з мрійною лагідною вдачею, Піхтір не любив задиратись з хлопцями (С. Васильченко);
Така вже Божа звага. Ледаркуватий геній (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)