ледарство
ЛЕ́ДАРСТВО, а, с.
Те саме, що ледарюва́ння.
[Ольга:] І все те скоїлося через твоє ледарство та через заздрість. Замість праці ти баглаї годував та завидував (М. Кропивницький);
А вже тих, що .. перешкоджають їм своїм недбальством, ледарством досягати більшого, – таких людей вони ненавидять як найгірших злочинців і лиходіїв (Б. Грінченко);
Узявся бригадир ще раз переконувати Секлету Пилипівну, що її ледарство та неробство до добра не доведе (Остап Вишня);
– Черепаха – символ нехлюйства і ледарства (І. Волошин);
Ніяка робота не ганьбить людину, її ганьблять ледарство, невігластво, лжа (Ю. Мушкетик);
Яким чином ледарство школяра відіб'ється на педагогові, вам не треба знати (А. Кокотюха).
Словник української мови (СУМ-20)