ледаченький
ЛЕДАЧЕ́НЬКИЙ, а, е, розм.
Трохи ледачий.
Сусіда був не статечний чоловік, а так собі ледаченький (В. Самійленко);
Ледаченький-таки собi був дядьо Павлусь, нiвроку йому (В. Винниченко);
Чи то він [чорт] заблукав, чи, може, ледаченький був, але не доніс тої землі до Рогатина (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)