Словник української мови у 20 томах

лейбл

ЛЕЙБЛ, у, ч.

Етикетка (бірка), на якій указано країну виробника або ж підприємство, фірму, торгову марку.

До етикетки кожного товару має бути прикріплений лейбл, що містить повну інформацію про виробника (з газ.);

До упаковки кожного продукту прикріплений лейбл, що містить інформацію про відсотковий вміст генетично змінених компонентів (з газ.);

// Фірмовий знак виробника.

Панi Зоня на пiдтвердження своїх слiв демонструвала лейбл на шовкових нутрощах сумочки: вишита золотом корона та надпис (Г. Вдовиченко);

Торгівля йде жваво, покупці невибагливі: якщо на штанях пришито фірмовий лейбл, строчка рівна і заклепки класні – отже, беремо (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лейбл — -а, ч. Товарна етикетка з фірмовим знаком.  Великий тлумачний словник сучасної мови