лейб-медик
ЛЕЙБ-МЕ́ДИК, а, ч.
Придворний лікар.
– Лейб-медик.., – представив він свого супутника (З. Тулуб);
Отакий лікар Ікрамов .. був би саме на місці в ролі лейб-медика при дворі еміра бухарського (Б. Антоненко-Давидович);
– Я, як лейб-медик двору її величності, вимага-ю припинити це знущання, так ви захворієте (О. Іваненко);
В суспільстві почали поширюватися чутки нібито Микола І не помер, а отруївся, ипросивши отруту у лейб-медика Мандта (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)