лекальний
ЛЕКА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до лека́ло.
Перевірні лінійки поділяють на лекальні, з гострим робочим ребром, і кутові, з широкою робочою поверхнею (з навч. літ.).
2. Те саме, що фігу́рний.
Ходжаєв пройшовся в тунелі, побув у бетонному цеху, де виготовлялися на каркасі з напівстальних прутів лекальні сектори – тюбінги тунельного личкування (Іван Ле);
Безліч графіків на робочому столі справляли враження акуратно виконаних, але цілком випадкових лекальних кривих, пов'язаних одна з одною хіба що законами орнаментовки (О. Тесленко);
Цегляні колодязі треба викладати з лекальної цегли (з наук. літ.);
Аркатурні фризи складаються з лекальних частин аркатури (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)