лекальник
ЛЕКА́ЛЬНИК, а, ч.
Робітник, який виготовляє лекала.
– Розумієш? Слюсар найвищого розряду. Інструменти робив. Точні. Лекальник я (І. Муратов);
На уроці трудового навчання відбувається ознайомлення з професіями: дизайнера, лекальника, швачки, прасувальника і т. ін (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)