лекальник

ЛЕКА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє лекала.

— Розумієш? Слюсар найвищого розряду. Інструменти робив. Точні. Лекальник я (Мур., Бук. повість, 1959, 230).

Значення в інших словниках

1. лекальник — лека́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лекальник — -а, ч. Робітник, який виготовляє лекала.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лекальник — ЛЕКА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє лекала. – Розумієш? Слюсар найвищого розряду. Інструменти робив. Точні. Лекальник я (І. Муратов); На уроці трудового навчання відбувається ознайомлення з професіями: дизайнера, лекальника, швачки, прасувальника і т. ін (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах