лекальний
ЛЕКА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до лека́ло.
Перевірні лінійки.. поділяються на лекальні, з гострим робочим ребром.., і кутові, з широкою робочою поверхнею (Практ. з машинозн., 1957, 22).
2. Те саме, що фігу́рний.
Цегляні колодязі треба викладати з лекальної цегли (Довідник сіль. будівельника, 1956, 347);
Ходжаєв пройшовся в тунелі, побув у бетонному цеху, де виготовлялися на каркасі з напівстальних прутів лекальні сектори — тюбінги тунельного личкування (Ле, Міжгір’я, 1953, 146).
Словник української мови (СУМ-11)