Великий тлумачний словник сучасної мови

лекальник

лека́льник

-а, ч.

Робітник, який виготовляє лекала.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. лекальник — лека́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. лекальник — ЛЕКА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє лекала. – Розумієш? Слюсар найвищого розряду. Інструменти робив. Точні. Лекальник я (І. Муратов); На уроці трудового навчання відбувається ознайомлення з професіями: дизайнера, лекальника, швачки, прасувальника і т. ін (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. лекальник — ЛЕКА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє лекала. — Розумієш? Слюсар найвищого розряду. Інструменти робив. Точні. Лекальник я (Мур., Бук. повість, 1959, 230).  Словник української мови в 11 томах