Словник української мови у 20 томах

лексикалізація

ЛЕКСИКАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Перетворення компонента слова, словоформи чи сполучення слів на окреме слово або стійке словосполучення як еквівалент слова.

Лексикалізація цих форм [вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників], тобто набуття ними самостійного лексичного значення.., вимагає розгляду їх у словотворі (з наук. літ.);

В ойконімії Полтавської області досить велику групу становлять назви поселень, утворені шляхом лексикалізації та ономатизації словосполучень (з наук. літ.);

Лексикалізація виявляється в процесі утворення назв на основі прийменниково-іменникових конструкцій, що вказують на місцерозташування об'єктів відносно інших реалій (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. лексикалізація — лексикаліза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. лексикалізація — -ї, ж. Набуття певними несамостійними формами самостійного лексичного значення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лексикалізація — ЛЕКСИКАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Набуття певними несамостійними формами самостійного лексичного значення. Лексикалізація цих форм [вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників], тобто набуття ними самостійного лексичного значення..  Словник української мови в 11 томах