лекторій
ЛЕКТО́РІЙ, ю, ч.
1. Організація, яка влаштовує публічні лекції.
Співробітники [Феодосійської] галереї провадять велику популяризаторську роботу. Тут є лекторій, випущено два діафільми про життя і творчість Айвазовського (О. Довженко);
Товариство незабаром перетворилося на досить розгалужену структуру, що налічувала понад 70 тис. первинних організацій, сотні народних університетів із тисячами лекторіїв і кінолекторіїв (з навч. літ.).
2. Цикл лекцій, об'єднаних тематично або влаштованих для певного кола слухачів.
Велику увагу приділяє філармонія роботі музичних лекторіїв. Адже тематичні лекційні цикли допомагають слухачам глибше розуміти музику (з наук. літ.);
Програма передбачає проведення лекторіїв з використанням відео- та аудіоматеріалів, іншої цікавої наочності (з навч. літ.);
Євмінов влаштує такий лекторій про здоров'я хребта, так усе розкладе по полицях, що стрімголов рвонеш до чарівного профілактора. Так офіційно зветься дошка Євмінова (з газ.).
3. рідко. Приміщення, де відбуваються публічні лекції.
В лекторій ходимо лише на вступ та на закриття, бо всі ми перевантажені (О. Гончар);
Місткість актових залів, лекторіїв повинна відповідати розрахунковій кількості людей, виходячи з площі на одного глядача не менше 0,7 м² (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)