лекторський
ЛЕ́КТОРСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до ле́ктор.
Професор написав йому листика до голови лекторського бюро в справах українізації (В. Підмогильний);
Прийшов з лекторського бюро доповідач і прочитав лекцію про міжнародне становище (О. Донченко);
Науковий і педагогічний талант О. І. Білецького, його неабиякий лекторський хист зробили його одним з найавторитетніших керівників дослідницької роботи (з наук. літ.);
// Власт. лектору.
Де подівся його лекторський тон, яким він щойно читав Артемові нотацію, де поділися спокій і врівноваженість досвідченого вченого!.. (В. Владко);
// Признач. для лектора.
Скраю – коробчаста вигородка, що скидається на лекторську чи церковну кафедру (із журн.);
Я сиділа якраз навпроти лекторської трибуни (із журн.).
2. у знач. ім. ле́кторська, кої, ж. Кімната для лекторів.
Потім він ішов з текою під рукою до лекторської, звідти до ректора, далі .. підходив до студентів і поважно, тоном суворого начальника починав говорити (М. Івченко).
Словник української мови (СУМ-20)