лекторський

ЛЕ́КТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ле́ктор.

Прийшов з лекторського бюро доповідач і прочитав лекцію про міжнародне становище (Донч., V, 1957, 391);

Науковий і педагогічний талант О. І. Білецького, його неабиякий лекторський хист зробили його одним з найавторитетніших керівників дослідницької роботи (Рад. літ-во, 18, 1955, 10).

Значення в інших словниках

1. лекторський — ле́кторський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лекторський — -а, -е. Прикм. до лектор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лекторський — ЛЕ́КТОРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ле́ктор. Професор написав йому листика до голови лекторського бюро в справах українізації (В. Підмогильний); Прийшов з лекторського бюро доповідач і прочитав лекцію про міжнародне становище (О.  Словник української мови у 20 томах
4. лекторський — Ле́кторський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)