леліяний
ЛЕЛІ́ЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до лелі́яти.
Одна згадка про гешефти з волами .. розбудила в його голові цілий ряд давно леліяних думок і мрій (І. Франко);
Він [Хмельницький] здійснить мрію не хвилинну – Давно леліяну в душі, Не дасть турецькому паші У зашморг взяти Україну (Д. Павличко);
// у знач. прикм.
Їх леліяні мрії були розбиті (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)