леліяний

ЛЕЛІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до лелі́яти.

Одна згадка про гешефти з волами.. розбудила в його голові цілий ряд давно леліяних думок і мрій (Фр., III, 1950, 23);

Він [Хмельницький] здійснить мрію не хвилинну — Давно леліяну в душі, Не дасть турецькому паші У зашморг взяти Україну (Павл., Бистрина, 1959, 36);

// у знач. прикм.

Їх леліяні мрії були розбиті (Козл., Мандрівники, 1946, 67).

Значення в інших словниках

1. леліяний — лелі́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. леліяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до леліяти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. леліяний — ЛЕЛІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до лелі́яти. Одна згадка про гешефти з волами .. розбудила в його голові цілий ряд давно леліяних думок і мрій (І.  Словник української мови у 20 томах