лепетання

ЛЕПЕТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. лепета́ти і звуки, утворювані цією дією.

Флора Германівна, усміхаючись з її [дівчинки] докорів і лепетання, любовно пояснювала, чому вона довго не приходила (Г. Коцюба);

А на оте безпорадне лепетання Каринський мав готову відповідь: – Учора на нараді всі ми чекали від вас ділового виступу (Ю. Шовкопляс);

Легке, недбале лепетання, Вимови огріхи дрібні І досі будять хвилювання І серце радують мені (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

Літо, моє літо!.. В ніжності світання листя лепетання, лютиків огні... (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. лепетання — лепета́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лепетання — див. балаканина; звучання  Словник синонімів Вусика
3. лепетання — -я, с. Дія за знач. лепетати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лепетання — ЛЕПЕТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лепета́ти і звуки, утворювані цією дією. Флора Германівна, усміхаючись з її [дівчинки] докорів і лепетання, любовно пояснювала, чому вона довго не приходила (Коцюба, Нові береги, 1959, 211)...  Словник української мови в 11 томах