лепетя
ЛЕПЕ́ТЯ, і, ч. і ж., діал.
Лепетун, лепетуха.
– Йван малий, чорний як циган.., лепече як та лепетя (Леся Українка);
[Герасим:] Не втікай, старче Божий. Не потурай на те, чого язик-лепетя не накаже (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)