лепетуха

ЛЕПЕТУ́ХА, и, ж., розм.

Та, що багато лепече; базіка.

Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова (П. Чубинський);

Тетяна.., не помітивши там Химки Цвіркунихи, заспокоїлась. Найважливіше – щоб не бачила [її з Олексою] ця нездержлива лепетуха, а то зараз рознесе по всій слободі (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. лепетуха — Лепету́ха: — горілка [42]  Словник з творів Івана Франка
2. лепетуха — лепету́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
3. лепетуха — див. горілка  Словник синонімів Вусика
4. лепетуха — -и, ж., розм. Та, що багато лепече; говоруха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лепетуха — БАЛАКУ́ХА розм. (та, хто любить багато поговорити), ГОВОРУ́ХА розм., ЛЕПЕТУ́ХА розм., ЛОПОТУ́ХА розм. рідше, ПАЩЕКУ́ХА розм., СОРО́КА розм., ЛЕПЕ́ТЯ діал.; ЦОКОТУ́ХА розм., СОКОТУ́ХА розм. рідше, ЛЯСКУ́ХА розм., ТОРОХТІ́ЙКА розм., ТАРАХКОТІ́ЛКА розм.  Словник синонімів української мови
6. лепетуха — Лепету́ха, -хи, -сі; -ту́хи, -ту́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лепетуха — ЛЕПЕТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що багато лепече; говоруха. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова (Чуб., V, 1874, 535); Тетяна.., не помітивши там Химки Цвіркунихи, заспокоїлась.  Словник української мови в 11 томах