летучий
ЛЕТУ́ЧИЙ, а, е.
1. Який літає, летить, переміщається в повітрі.
Все навколо проймав його [диму] гіркий, ядучий запах. І все навкруг було припорошене летучим гаром (С. Журахович).
2. перен. Який може швидко пересуватися, на ходу маневруючи.
Передбачається .. впровадити летучий апарат на ряді прокатних станів, а це дасть можливість організувати нескінченне прокатування (з публіц. літ.);
// мед. Який раптово виникає то в одному, то в другому місці, швидко проходить в одному місці й з'являється в іншому (про хвороби).
Летучий ревматизм.
3. перен. Який швидко минає; скороминущий (час, явище і т. ін.).
Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марне тратить (Т. Шевченко).
4. перен. Те саме, що летю́чий 3.
5. спец. Те саме, що летки́й.
У дровах, бурому вугіллі, торфі є багато горючих летучих речовин (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)