лецитин

ЛЕЦИТИ́Н, у, ч., хім.

Жироподібна органічна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах, яєчному жовтку, ікрі тощо.

Ківіча містить багато білка, амінокислот та лецитину, необхідного для живлення мозку (із журн.);

Насіння сої містить у середньому 2% лецитину і тому має високі емульгуючі якості для виготовлення харчових продуктів (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. лецитин — лецити́н іменник чоловічого роду представник класу органічних речовин  Орфографічний словник української мови
2. лецитин — -у, ч., хім. Жироподібна органічна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах, яєчному жовтку, ікрі тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лецитин — ЛЕЦИТИ́Н, у, чол., хім. Жироподібна органічна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах, яєчному жовтку, ікрі тощо. Насіння сої містить у середньому 2% лецитину і тому має високі емульгуючі якості для виготовлення харчових продуктів (Зернові бобові культури, 1956, 76).  Словник української мови в 11 томах