лецитин
ЛЕЦИТИ́Н, у, ч., хім.
Жироподібна органічна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах, яєчному жовтку, ікрі тощо.
Ківіча містить багато білка, амінокислот та лецитину, необхідного для живлення мозку (із журн.);
Насіння сої містить у середньому 2% лецитину і тому має високі емульгуючі якості для виготовлення харчових продуктів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лецитин — лецити́н іменник чоловічого роду представник класу органічних речовин Орфографічний словник української мови
- лецитин — -у, ч., хім. Жироподібна органічна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах, яєчному жовтку, ікрі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лецитин — ЛЕЦИТИ́Н, у, чол., хім. Жироподібна органічна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах, яєчному жовтку, ікрі тощо. Насіння сої містить у середньому 2% лецитину і тому має високі емульгуючі якості для виготовлення харчових продуктів (Зернові бобові культури, 1956, 76). Словник української мови в 11 томах