1. Словник української мови в 11 томах

лецитин

ЛЕЦИТИ́Н, у, чол., хім. Жироподібна органічна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах, яєчному жовтку, ікрі тощо.

Насіння сої містить у середньому 2% лецитину і тому має високі емульгуючі якості для виготовлення харчових продуктів (Зернові бобові культури, 1956, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лецитин — лецити́н іменник чоловічого роду представник класу органічних речовин Орфографічний словник української мови
  2. лецитин — -у, ч., хім. Жироподібна органічна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах, яєчному жовтку, ікрі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лецитин — ЛЕЦИТИ́Н, у, ч., хім. Жироподібна органічна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах, яєчному жовтку, ікрі тощо. Ківіча містить багато білка, амінокислот та лецитину, необхідного для живлення мозку (із журн. Словник української мови у 20 томах