1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лецитин

лецити́н

-у, ч., хім.

Жироподібна органічна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах, яєчному жовтку, ікрі тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лецитин — лецити́н іменник чоловічого роду представник класу органічних речовин Орфографічний словник української мови
  2. лецитин — ЛЕЦИТИ́Н, у, ч., хім. Жироподібна органічна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах, яєчному жовтку, ікрі тощо. Ківіча містить багато білка, амінокислот та лецитину, необхідного для живлення мозку (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. лецитин — ЛЕЦИТИ́Н, у, чол., хім. Жироподібна органічна речовина, велика кількість якої міститься в нервових тканинах, яєчному жовтку, ікрі тощо. Насіння сої містить у середньому 2% лецитину і тому має високі емульгуючі якості для виготовлення харчових продуктів (Зернові бобові культури, 1956, 76). Словник української мови в 11 томах